50 найкращих CEO України визначало експертне журі та редколегія журналу. На першому етапі за допомогою онлайн-голосування визначили 50 найвпізнаваніших керівників. На другому — експертне журі оцінювало їх за досвідом у галузі, антикризовими навичками, впровадженням інновацій, лідерським потенціалом і здатністю управляти змінами.
Очолив рейтинг найкращих топменеджерів країни засновник та СЕО корпорації «Біосфера» Андрій Здесенко. А до трійки лідерів увійшов генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко.
Також Юрій Риженков здобув нагороду в спеціальній номінації рейтингу — «Лідер незламного бізнесу».
Про те, як провести найбільшу приватну компанію України через велику війну, СЕО Метінвесту розповів «ТОП-100. Рейтинги найбільших».
Сталеві рішення
Повномасштабна війна стала найважчим випробуванням для українського бізнесу. Сьогодні виживання та розвиток компаній — це не лише про фінансову стійкість, а й про адаптивність та щиру відданість їхніх керівників. У цей складний час відповідальність СЕО зросла до безпрецедентного рівня: вони підтримують стабільність своїх підприємств, долають виклики, забезпечують робочі місця, допомагають співробітникам та активно долучаються до відбудови країни.
Рушієм економіки та справжньою опорою для суспільства стала Група Метінвест на чолі з Юрієм Риженковим. За час його керівництва Група досягла найвищих показників зростання за весь період роботи. Генеральний директор зумів провести компанію через надскладний період і перетворив її на символ стійкості, соціальної відповідальності та підтримки України. За його керівництва Метінвест зберіг лідерські позиції, став важливим компонентом національного спротиву та фундаментом майбутнього відновлення країни.
Стійкість у часи найскладніших випробувань
Від початку повномасштабного вторгнення довелося ухвалювати складні оперативні рішення. Був розроблений алгоритм дій у разі надзвичайних ситуацій та запроваджені певні управлінські практики. Підприємства у Маріуполі та Авдіївці зупинили роботу, а через блокування портів були зруйновані логістичні шляхи. Це потребувало негайного перегляду всіх операційних процесів.
На основі двох дирекцій — з продажу та логістики й закупівель — створили комерційну дирекцію. Після втрати постачань з «Азовсталі» закордонні підприємства Метінвесту перейшли на сировину місцевих постачальників. Частину українського виробництва швидко переформатували на військові потреби, зокрема почали виготовляти захисні споруди, спеціальні металеві конструкції та іншу продукцію, що критично необхідна Збройним силам України.
Метінвест оперативно адаптував виробничі процеси до умов війни, зробив основним каналом перевезень залізницю, а також порти Румунії та Польщі. Після відкриття морського коридору з одеських портів почали використовувати і цю можливість. Попри виклики компанія має статус найбільшого експортера. Так, за підсумками 2024 року загальний обсяг експорту й продажу залізорудної сировини становив понад 12 млн тонн.
«Ми повноцінно повернулися до програми підвищення операційної ефективності. Наприклад, переналаштували бізнес-процеси на використання власної сировини. І за більшістю показників — а саме технічних, технологічних і виробничих — ми повернулися до найкращих результатів 2020-2021 років. Ми значно знизили собівартість продукції, і попри падіння цін у 2024-му за перше півріччя наш результат перевищив показник першого півріччя 2023-го», — розповідає Юрій Риженков.
Сьогодні активи компанії у Кривому Розі, Запоріжжі та Кам’янському продовжують працювати. У 2024 році виробництво Групи Метінвест збільшилося одразу в кількох категоріях: залізної руди — на 42%, чавуну — на 3%, а сталі — на 4%.
Відповідальність і підтримка країни
Увесь цей час Метінвест залишається соціально відповідальним бізнесом. За три роки війни компанія спрямувала понад 8,4 млрд грн на допомогу Україні, з яких 4,4 млрд грн пішли на підтримку захисників у межах проєкту Сталевий Фронт. Серед основних напрямів: забезпечення армії обладнанням, амуніцією і технікою, розвиток тактичної медицини та створення ліній оборони.
Окрім військових потреб, Метінвест бере участь у забезпеченні гуманітарних місій, допомагаючи сотням тисяч українців, що постраждали від війни. У межах ініціативи «Рятуємо життя» підтримку вже отримали приблизно 516 тис. цивільних. Маючи понад 50 тис. активного персоналу, компанія дбає про гідні умови праці та піклується про працівників та їхні родини, надаючи за потреби фінансову, психологічну та іншу допомогу. Також впроваджує програми адаптації ветеранів до цивільного життя.
«Метінвест прагне бути прикладом побудови людиноцентричного бізнесу, де на першому місці стоїть не лише фінансовий успіх, а й добробут наших співробітників та громад. У нашій компанії понад 1000 ветеранів, і ми готові навчати всіх охочих, щоб разом будувати економічно стабільну й мирну Україну», — наголошує Юрій Риженков.
Група продовжує системно наповнювати державний бюджет. Лише у 2024 році Метінвест сплатив майже 20 млрд грн податків, що робить компанію одним із найбільших платників податків у країні та важливою економічною опорою держави під час війни.
Стратегія майбутнього: зелена сталь і відновлення України
Важливим аспектом управлінської стратегії Юрія Риженкова є не лише виживання, а й розвиток Метінвесту в умовах війни з перспективою на повоєнне відновлення. Головною амбіцією, окресленою генеральним директором, є перетворення компанії на одного зі світових лідерів зеленого виробництва сталі, яка відповідає сучасним екологічним стандартам.
Першим кроком до цієї мети є будівництво заводу з виробництва зеленої сталі в Італії. Проєкт стане прикладом для майбутньої модернізації «Запоріжсталі» та «Каметсталі».
«Ми маємо стратегію зеленої модернізації українських підприємств вартістю $8 млрд на 7-10 років. Готові стартувати з цією стратегією, щойно закінчиться війна й Україна отримає гарантії безпеки», — ділиться Юрій Риженков.
Попри війну Метінвест продовжує інвестувати в українські потужності: у 2024 році загальний обсяг інвестицій сягнув $670 млн. У 2025-му компанія також запланувала мільярдні інвестиції в розвиток виробничих потужностей у Кривому Розі, Кам’янському та Запоріжжі.
Водночас Група активно готується до масштабного відновлення України після завершення війни. У планах — участь у великих інфраструктурних та промислових проєктах, завдяки яким можна буде не лише відновити зруйноване житло та соціальну інфраструктуру, а й забезпечити їхню модернізацію.